Лише за один день місто отримало звістки про загибель на війні п’ятьох захисників:
- Борецького Сергія Володимировича
- Гордашевського Олега Володимировича
- Дмитрука Миколи Васильовича
- Котуха Юрія Олександровича
- Шупрудька Олександра Петровича…
Нажаль, щодня українська армія несе великі втрати серед наших бійців. Великі втрати і серед українського мирного населення. Але я вирішила звернути увагу сьогодні на інше.
Прощання з усіма білоцерківськими воїнами, яких привозять до Білої Церкви проходить в невеличкій капличці. Вона стоїть майже на околиці міста. Білоцерківці називають її Храм Покрови Божої Матері. Офіційно це РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ ПОКРОВА БОЖОЇ МАТЕРІ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ М. БІЛОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Це значущий факт для білоцерківців. Сотні людей приходять туди, коли проходять прощання з воїнами захисниками. Ця церква не може вмістити велику кількість людей, але останні все рівно йдуть і йдуть…
А в центрі міста стоїть величезний Спасо-Преображенський кафедральний собор УПЦ (Українська православна церква Московського Патріархату). Туди не привозять бійців які загинули від рук російських окупантів…
Українська православна церква московського патріархату - частина Російської православної церкви (РПЦ) на території України. Офіційно зареєстрована як Київська митрополія Української православної церкви. Самоназва — «Українська православна церква».
Сама організація наполягає саме на назві «Українська православна церква»:
Предстоятель УПЦ (МП), митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан), в інтерв'ю «Associated Press» заявляв, що: «Української Православної Церкви Московського Патріархату» не існує. Є «Українська Православна Церква». І з цим статутним ім’ям вона зареєстрована у відповідних державних установах. Додаток «Московський Патріархат» виник значно пізніше з метою розрізнення від «УПЦ-КП», яка, без приставки «КП» існувати не може, оскільки є новою організацією, що запозичила частину назви від Української Православної Церкви».
Втім, незважаючи на офіційну позицію, назву «УПЦ (МП)», «Московський Патріархат» по сьогоднішній день час від часу використовують навіть церковні ієрархи самої УПЦ (МП).
Деякі представники УПЦ МП піддаються безжальній критиці за яскраво виражену антиукраїнську позицію, яку вони підтримують і в багатьох випадках всіляко демонструють.
Так, наприклад, у листопаді 2008 року Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій публічно заявив, що Голодомор 1930-х років український народ «заслужив» сам: «Голодомор — это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни».
Все той же Онуфрій, публічно не підтримує вшанування пам'яті бійців АТО, наприклад, в 2015 році відмовився вставати разом з іншими присутніми у Верховній Раді України, щоб згадати загиблих українських бійців хвилиною мовчання. Сам митрополит пояснив це «бажанням підкреслити необхідність якомога скоріше припинити вогонь».
У серпні 2018 року представники УПЦ МП Донецької та Маріупольської єпархії почали активно закликати вірян вступати до лав «ДНР».
У січні того ж 2018 року у Запоріжжі дворічного хлопчика, загиблого внаслідок падіння на нього сусіда з восьмого поверху, відмовився відспівувати священнослужитель Української православної церкви Московського патріархату, коли дізнався, що хрестили його представники УПЦ Київського патріархату.
4 липня 2020 року офіційний сайт Олександрівського благочиння УПЦ МП що знаходиться на окупованій території України (ЛНР) назвав військовослужбовців української армії «нацистами», а терористів ЛНР «героїчними захисниками».
У квітні 2020-го на Великдень, попри карантин, викликаний епідемією коронавірусу, працівники УМЦ МП проводили служіння у своїх церквах. З огляду на це, поліція порушила п'ять кримінальних справ проти організації.
Взагалі то, МВС України заборонило залучати священників УПЦ (МП) до капеланської служби в Національній гвардії. Це узгоджується відповідно до наказу в якому говориться «не допускаються священники, духовні центри яких знаходяться на території країни-агресора».
Процес же надання автокефалії православній церкві України розпочався в 2016 році Верховною Радою України була прийнята постанова № 1422-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні». Відповідне Звернення було підготовлено з метою подолання існуючого в Україні церковного розподілу та нормалізації канонічного статусу Православної Церкви в Україні. Одним із основних приводів до його підготовки стала збройна агресія Російської Федерації. Минуючі всі «муки» 3 років кропітких та наполегливих переговорів, підсумком цього процесу стало отримання Томосу про автокефалію, яке відбулося 6 січня 2019 року.
А після повномасштабного вторгнення РФ до України місцеві ради почали ухвалювати рішення про призупинення діяльності чи про заборону діяльності УПЦ МП на території своїх громад. Так, починаючи з 28 лютого 2022 року діяльність УПЦ МП на територіях своїх громад заборонили Дрогобицька, Броварська, Кагарлицька, Бориславська, Стрийська та інші ради.
Перехід церковних громад до ПЦУ — процес переходу парафій УПЦ московського патріархату до Православної церкви України, який почався після Об'єднавчого собору 15 грудня 2018 року і створення в його результаті Православної церкви України (ПЦУ).
З 15 грудня 2018 року до 28 вересня 2022 року — 1149 релігійних громад та монастирів на ториторії України заявили про перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ.
17 січня 2019 року у ВРУ був проголосований законопроєкт № 4128-Д щодо зміни релігійними громадами підлеглості. За це рішення проголосували 229 парламентарів. 28 січня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав цей законопроєкт. 31 січня 2019 року закон набув чинності.
Юлія Мусташ
Napisz komentarz
Komentarze